«1C», BAS, «UA-Бюджет», KBS - продукти окупанта!

«1C», BAS, «UA-Бюджет», KBS - продукти окупанта!

«„1C“ розбрату. Як російська система автоматизування бізнесу вкорінилась в Україні» — під таким заголовком у кінці квітня цьогоріч вийшла стаття на DOU.UA. Ми спробували виділити головне з цього матеріалу та додати власні коментарі й уточнення як компанія, яка майже 30 років займається розробкою та впровадженням української програми для автоматизації бухгалтерського, фінансового та оперативного обліку.

Основним меседжем вищезгаданої публікації, як і будь-якої іншої на схожу тематику, є думка про «непотопність» російського продукту навіть після окупації Донбасу, анексії Криму, введення санкцій 2017 року та початку повномасштабного воєнного вторгнення на територію України 24 лютого 2022 року. То чому ж склалася така ситуація і як із неї виходити?

Програмні продукти російської компанії «1С» з початку 2000-х історично є одними з найпопулярніших рішень для автоматизації управління та обліку на підприємствах пострадянського простору, зокрема в Україні. Навіть попри те, що на продукти цього розробника з 2017 року накладені санкції, впродовж кількох останніх років аж до лютого 2022-го в українських компаніях був стабільний попит на спеціалістів «1C». Та й зараз в оголошеннях про пошук бухгалтерів доволі часто зустрічається рядок «досвід роботи з 1С».

Точну кількість активних компаній-користувачів продуктів «1С» в Україні важко оцінити, зокрема, через значний обсяг піратського використання програм, проте на момент накладання санкцій ця цифра сягала до 500 тисяч українських фірм. Серед них і державні підприємства, яким прямо заборонено використовувати програмні продукти «1С» та похідні від них, а також держкомпанії критичної інфраструктури України. Про це розповіли в Службі безпеки України.

«Попри вжиті державними органами України [санкційні] заходи, на даний час фіксуються непоодинокі випадки використання та впровадження на об’єктах критичної інфраструктури програмного забезпечення, розробленого або виготовленого суб’єктами господарювання держави-агресора (РФ)», — йдеться в офіційному листі Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки при СБУ за підписом начальника Департаменту Іллі Вітюка.

У СБУ зазначають, що ситуація з використанням держустановами продуктів «1С» становить реальну загрозу національній безпеці:

«Використання державними установами програмних продуктів, до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), створює реальну загрозу порушення конфіденційності, цілісності й доступності даних, які циркулюють в автоматизованих системах».

На момент запровадження санкцій проти 1С у 2017 році представники української влади пояснювали, що завдяки таким продуктам може збиратися інформація про компанії-користувачі задля підриву економіки країни.

Як «BAS» стала правонаступницею «1С» після накладання санкцій

Після накладання санкцій на продукти «1С» у 2017 році правонаступницею їхніх технологічних рішень в Україні стала система «BAS», підтримкою якої опікується українська «Спілка автоматизаторів бізнесу». Її керівником є українець Вадим Мазур, засновник та директор підсанкційної компанії «Скайлайн Софтвер», що виступала оператором постачання продуктів «1С: Підприємство» під егідою «Єврософтпрому» до 2017 року.

До початку агресії росії на Донбасі та в Криму саме «Єврософтпром» — дочірнє підприємство російської фірми, що також перебуває під санкціями РНБО, — було правовласником програмних продуктів «1C:Підприємство» в Україні. Проте у 2014 році цю фірму продали кіпрській компанії Chemlero Holdings Limited.

Імовірно, саме після фактичного унеможливлення продажу продуктів «1C» в Україні через санкції РНБО Мазур та «Спілка автоматизаторів бізнесу» почали просувати українцям аналог цих програм — «BAS».

Власником торговельної марки «BAS ERP» є польська NetHelp Jarocki Piotr (Піотр Яроцкі), розташована в місті Забже. У відкритих реєстрах зазначено, що вона створена в 2007 році та налічує лише одного співробітника — вірогідно, ним і є Піотр Яроцкі. У профілі Яроцького в LinkedIn у розділі «Досвід роботи» вказано, що з 2008 по 2010 роки він був головним розробником у польському представництві «1С», а офіс NetHelp Jarocki Piotr у польському Забже, де зареєстрована компанія, на фото 2012 року виглядає як приватний будинок.

Достеменно відомо, що довіреною особою компанії Яроцького в Україні, що представляє його інтереси як правовласника торговельної марки «BAS ERP», є товариство «Міжнародна правова група», що «допомагає користувачам програм автоматизації бізнесу». Водночас майновими правами на програму «1С:Підприємство» в Україні володіє естонська компанія OU Molenari, довіреною особою якої також є «Міжнародна правова група». Висновки можете зробити самостійно.

При цьому ІТС — єдиний договір для отримання доступу до сервісів та оновлень програм для автоматизації бізнесу, зокрема «BAS», досі укладається через сайт на піддомені 1c.ua. Існує й дзеркало відповідного сайту на піддомені bas-soft.eu.

Втім, продана українська «донька» російської фірми наразі належить кіпрській Chemlero Holdings Limited — її директором є Михайлина Зіноніс, яку неперевірені російські джерела називають «керманичем більшості активів Росії на сотні мільярдів доларів», що також може бути повʼязаним з російським підприємцем українсько-єврейського походження Віктором Вексельбергом, який, зокрема, є близьким до російської влади та перебуває під санкціями США.

Так на сайті TQM Systems, одного з постачальників вищеперерахованих продуктів, досі міститься розділ «1С:Підприємство», однак натомість клієнтам упродовж 2021 року пропонували придбати ліцензію на «BAS» через те, що «з 01.01.2021 програма „1С:Підприємство Бухгалтерія“ знята з продажу». І тільки минулого місяця з’явилося повідомлення, з відсилом на дату початку війни в Україні, про відмову від російських програм. Що це, чергове «перефарбування» чи нарешті прояв української свідомості? Дуже сподіваємося, що останнє.

TQM Systems

TQM Systems

Зв'язок «1C», BAS, «UA-Бюджет», KBS з російською федерацією

Зв'язок «1C», BAS, «UA-Бюджет», KBS з російською федерацією

Чому українські компанії неохоче відмовляються від російських програм

Небажання перелаштовувати вибудовані бізнес-процеси, сплачена ліцензія на певний час наперед, висока вартість переходу на новий продукт — це основні причини, через які українські компанії не готові відмовлятися від систем «1C», BAS, «UA-Бюджет», KBS.

Загалом, усі ці причини — не більш ніж відмовка. За бажання можна замінити «1С» на аналог за мінімальний час, оскільки українські компанії з автоматизації бізнесу готові піти назустріч із придбанням ліцензій.

«Працівники компаній звикли до „1С“, і ці зміни можуть викликати з їхнього боку негатив, але я думаю, що свідомі фахівці самі виступатимуть ініціаторами таких змін», — пише український Software Engineer Олександр Лисий, який впродовж 11 років працював 1C-програмістом.

«Перехід на нову систему — це не тільки матеріальні витрати (такі системи можуть коштувати дуже дорого), найбільш вирішальним фактором є людський. Саме бажання чи небажання персоналу перейти на нову систему багато в чому визначає те, чи буде проєкт успішним. У моїй практиці було багато випадків, що система була зроблена чітко під вимоги компанії, але персонал щоразу вигадував функціонал, без якого, як він казав, не зможе користуватися системою», — розповідає один із консультантів.

У більшості випадків співробітникам будь-якої компанії доведеться адаптуватись під нову облікову програму, оскільки продукт слід «заточити» під потреби компанії. А термін переходу на нову систему залежить від запитів самої фірми щодо процесів, які вона хоче автоматизувати. Ми вже писали, як швидко можна здійснити такий перехід.

Нещодавні атаки на сервери 1С мали своє «відлуння» і для українських користувачів російських програм: робота деяких сервісів була утруднена або повністю зупинена. Це вкотре підтверджує зв'язок з російськими компаніями.

Дилерська мережа, про яку ми розповідали в матеріалі «Дилерська мережа в IT індустрії: інновація чи рудимент?», зараз також активно реагує на події з російським продуктом. Усе більше місцевих спеціалістів розмірковують над переходом на обслуговування іншого ПЗ, шукають шляхи створення нових співпраць з українськими компаніями. А в кого є можливість — взагалі про зміну виду діяльності. Чи не залишаться невдовзі компанії, які так тримаються за російське, сам на сам із програмою, яка не оновлюється і не розвивається?

Тож, для тих, хто чекає прямої вказівки «зверху» про перехід з підсанкційних (російських) програм, ми можемо порадити тільки одне: дайте собі відповідь на запитання «Чи готові Ви тихо спонсорувати ворога тільки тому, що просто звикли до інтерфейсу своєї програми?». Аргумент на користь переходу з російського програмного забезпечення в першу чергу лежить в етичній площині. Україна знаходиться в стані війни з росією. Завдяки таким продуктам як «1C», BAS, «UA-Бюджет», KBS може збиратися інформація про компанії, які користуються ними, потім ця інформація може бути використана для підриву економіки нашої країни. Крім цього, купуючи російський продукт, ви фінансуєте країну-агресора.

Метріал взятий у компанії Дебет Плюс. Ми розміщуємо у себе для більшого поширенння цієї інформації. Оригінал доступний за адресою